Переконана, що кожному із вас доводилося чути скарги від ваших знайомих, про те, що їхні чоловіки не розвиваються у своїй вірі, не ведуть духовне життя на тому рівні, який би відповідав вимогам дружин, недостатньо моляться.
Жінки, не змушуйте чоловіків молитися!
Також переконана, що й серед нас є невтомні місіонерки, які приводять своїх чоловіків на чергові реколекції, семінари та молитовні зібрання, сподіваючись духовно їх пробудити. Та часто це дає протилежним ефект. Бо, як знаєте, примус не допомагає пізнавати щось нове.
Найперше про що варто пам’ятати: шлюб не має бути спрямований на управління духовним розвитком іншого. Так, це дійсно спільна дорога, на якій супроводжуємо. Та якщо ми не приймемо іншість один одного — як те, що хтось любить пити каву, а хтось — чай, то немає сенсу намагатися говорити про духовність. Бо тоді точно нашкодимо один одному, намагаючись трансформувати свої звички та способи жити вірою на свою другу половинку. Також варто пам’ятати, що ця сфера, настільки особиста, що, зачепивши один одного своїми коментарями та судженнями, ми не зможемо повернутися до цієї розмови знову.
Духовність різна для чоловіків і жінок
Друга думка полягає в тому, що духовність має стать: чоловічу і жіночу. Для жінок це більше пов’язано з емоційним досвідом і потребою переживати ці відносини постійно. Для чоловіків, яким складно визнати свої почуття або виразити їх, віра — це дуже приватна сфера. Крім того, вони сприймають більшість завдань як діалог, у якому приймають основні рішення або шукають конкретні відповіді.
Чоловік, зранений первородним гріхом, прагне до незалежності. Жінка — до стосунків, при чому проблема полягає в тому, що у відносинах вона шукає підтвердження своєї ідентичності :
„А жінці сказав:“Помножу вельми болі твої і твою вагітність, в болях будеш народжувати дітей. І тягти буде тебе до твого чоловіка, а він буде панувати над тобою“ (Буття 3: 16).
Для жінки, яка має взаємини з Богом, з’являється повідомлення: „Ти — кохана“, що звільняє її від необхідності постійно шукати докази від свого чоловіка. Чоловік у відносинах із Богом відкриває для себе свободу, яка парадоксально випливає із залежності, і витягує його з болю самодостатності і необхідності постійно самостверджуватися.
Молитва чоловіка
Оскільки дороги віри у чоловіків і жінок настільки різні — навіть не дивлячись на зовнішні форми живої віри та молитви — те, що відбувається в серці кожного —глибоко особисте й індивідуальне. Так, він не повинен бути таким, як ти.
І нарешті третя думка. Замість того, щоб ганьбити чоловіка чи приганяти його молитві — сядьте ввечері з Біблією або розарієм. Нехай твоє стишення посеред життєвої бурі принесе мир до вашого дому. А потім нехай цей молитовний спокій виражається добром словом і спокоєм, коли у вашому сімейному житті з’являються проблеми.
Така поведінка продемонструє вашому чоловікові, що молитва збагачує, а віра приносить щось важливе у ваше життя. І це стане сильнішим і важливішим свідченням, аніж листівки про реколекції чи молитовні зібрання.
І якщо він все ще хоче зустріти Бога в гаражі над відкритою кришкою авто — не втручайтеся. Це сформує у вашій сім’ї чудовий простір взаємної поваги і свободи. Бог знає всі перешкоди та рани, які стоять перед вірою вашого чоловіка. Замість того, щоб казати йому про те, що думаєте щодо його слабкої віри (хоча в цьому не можете бути впевнені), можете заохочувати і надихати його, зауважуючи все добре, що цей чоловік приносить у ваше життя. Розкажіть про це дітям, покажіть, який їх батько чудовий. Саме так ви покажете свою віру на практиці.
Переклад Наталії ПАВЛИШИН
